Біологія 22 група

Урок 50                                                                          Дата: 13.03.2020

Тема: Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації.

           Типи адаптивних біологічних ритмів організмів

1.      Поняття про адаптивні біологічні ритми. Зовнішні та внутрішні біологічні рити

Природні ритми для будь-якого організму можна поділити на внутрішні (по­в’язані з його власного життєдіяльністю) та зовнішні (циклічні зміни в довкіллі).

Адаптивні біологічні ритми поділяють на:

·         добові;      

·         місячні;

·         припливно-відпливні;   

·         сезонні;

·         річні;        

·         багаторічні.

2.      Добові та місячні біологічні ритми

Добові ритми відкриті у різних організмів — від найпростіших до людини. Так, у людини знайдено понад 100 фізіологічних функцій, що піддаються до­бовій періодичності:

ü  сон і неспання;

ü  зміна температури тіла;

ü  ритм скорочень серця;

ü  глибина та частота дихання;

ü  об’єм та хімічний склад сечі;

ü  виділення поту;

ü  зміна м’язової та розумової працездатності та ін.

У деяких рослин у певний час відкриваються та закриваються квітки, під­водяться та опускаються листки, змінюється їхнє положення відносно Сонця, збільшується інтенсивність дихання, швидкість росту та ін.

Тварин поділяють на денних та нічних, зазвичай вони активні у най­більш сприятливий для них час доби. Деякі види приблизно однаково активні

вдень, і вночі з чергуванням коротких періодів неспання та спокою. Такий ритм називають поліфазним (багато землерийок, низка хижаків та ін.).

Місячні біологічні ритми є у багатьох морських та суходільних організмів. Приклади:

§  нерест багатощетинкових червів палоло;

§  розмноження японських морських лілій;

§  роїння комарів-дзвінців та одноденок та ін.

3.      Припливно-відпливні біологічні ритми

Види, що живуть на літоралі, мешкають в умовах складної періодичності навколишнього середовища. На 24-годинний ритм коливання освітленості та інших факторів накладається ще чергування припливів та відпливів.

Протягом місячної доби (24 години 50 хвилин) відбувається 2 припливи та відпливи, фази яких зсуваються щоденно приблизно на 50 хвилин. Окрім того, сила припливів закономірно змінюється протягом місячного місяця (29,5 соняч­ної доби). Двічі на місяць (у молодик та повню) вони є максимальними.

4.      Сезонні, річні та багаторічні біологічні ритми

Найбільш важливі із сезонних, річних та багаторічних ритмів пов’язані з розмноженням, ростом, міграціями та перенесенням несприятливих сезонів. Сезонні зміни можуть виявлятися у глибоких зсувах у фізіології та поведін­ці організмів, змінюючи їхню морфологію та особливості життєвого циклу. Ці зміни мають чіткий пристосувальний характер: так, поява потомства відбу­вається у найбільш сприятливу пору року, а перенесення критичних періодів відбувається у стійкому стані.

Чим більш різкими є сезонні зміни у зовнішньому середовищі, тим сильні­шою є річна періодичність життєдіяльності організмів. Приклади:

§  опадання листя восени; 

§  різноманітні діапаузи;

§  сплячка;   

§  загальмовування метаболізму;

§  запасання жиру; 

§  сезонні ліньки;

§  міграції та ін.

Сезонні цикли розвинуті переважно у помірному та холодному кліматі.

Багаторічна періодичність зумовлена змінами погоди під впливом законо­мірної зміни сонячної активності. Її проявами є:

Ø  чергування врожайних та неврожайних років;

Ø  чергування років багаточисельності або малочисельності тваринних попу­ляцій та ін.

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати §17 с.61-63, відповісти на питання 1-7 с.66

Урок 51                                                                          Дата: 17.03.2020

Тема: Фотоперіодизм та його адаптивне значення.

Фотоперіодизм — це реакція організмів на сезонні зміни тривалості дня. Його прояв залежить не від інтенсивності освітлення, а тільки від ритму чергу­вання темної і світлої пори доби.

Так, під дією фотоперіодизму рослини переходять від вегетативного росту до зацвітання. Ця особливість є проявом адаптації рослин до умов існування і дозволяє їм переходити до цвітіння та плодоношення у найбільш сприятливі пору року. За сприйняття фотоперіодичних умов у рослин відповідають особ­ливі рецептори у листках.

Фотоперіодизм притаманний також багатьом групам тварин: комахам, клі­щам, рибам, птахам, ссавцям. Фотоперіодичні реакції тварин контролюють початок та завершення шлюбного періоду, плодючість, осінні та весняні линь­ки, перехід до зимової сплячки, чергування двостатевих та партеногенетичних поколінь, міграції, розвиток та інше.

Так, хризантеми квітнуть лише восени, коли тривалість дня зменшується від 12 до 6 годин. У метеликів за зменшення тривалості дня уповільнюється розвиток яєць та личинок. У більшості птахів весняний день, тривалість яко­го зростає, викликає розвиток статевих залоз та прояв гніздових інстинктів. А осіннє скорочення дня спричиняє линяння, накопичення запасних жирів та прагнення до перельоту.

У тих місцевостях, де немає різко виражених сезонних змін, більшість ви­дів не мають фотоперіодизму. Утворення квіток і плодів, відмирання листя у багатьох тропічних рослин розтягнуто у часі: на одному дереві одночасно мо­жуть траплятися і квітки, і плоди. У помірному кліматі види, які встигають завершити свій життєвий цикл і не стикаються у активному стані з неспри­ятливими порами року, також не виявляють фотоперіодичних реакцій. При­клад: численні багаторічні ефемероїдні рослини та ефемери.

Розрізняють два типи фотоперіодичної реакції:

·         короткого дня;

·         довгого дня.

У рослин та тварин довгого дня зростаюча тривалість дня навесні та рано влітку стимулюють ростові процеси та підготовку до розмноження. Зменшен­ня тривалості дня у другій половині літа та восени викликають гальмування росту та підготовку до зими. Приклади:

Ø  стійкість до морозів конюшини та люцерни набагато вища при вирощуван­ні рослин за короткого дня, ніж за довгого;

Ø  у дерев, які ростуть у містах біля вуличного освітлення, осінній день ви­являється подовженим, внаслідок чого у них затримується опадання листя й вони частіше піддаються обмороженню.

До рослин довгого дня належать такі, які зацвітають за неперервної освіт­леності більше 12 годин на добу. Приклади: жито, ячмінь, овес, салат, капус­та, морква, цибуля, картопля, пшениця, шпинат, кріп.

Рослини короткого дня зацвітають при освітленості менше 12 годин на добу. Приклади: хризантеми, жоржини, бавовник, айстри, капуста, коноплі, тютюн, просо, кукурудза, рис, соя.

У рослин проміжного типу квітіння настає при певному діапазоні фотопері­одизму. Приклад: гваюла.

Є й фотоперіодично нейтральні рослини. їхнє квітіння відбувається за будь-якої довжини дня. Приклади: виноград, кульбаба, бузок, помідор, греч­ка, кавуни, боби, горох.

У помірних широтах дні є короткими навесні, а довгі — в середині літа. Тому короткоденні квітнуть весною та восени, а довгоденні — влітку. Тропічні види фотоперіодична реакція під готов лює до сухого та дощового сезонів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

Мета: поглибити фактичну основу розуміння органічної доцільності і підвести до висновку про виникнення пристосувань внаслідок природного добору.

Роздатковий матеріал і обладнання: гербарій рослин; гербарій квіток і суцвіть; плоди; колекції комах; таблиця «Черепи кроля, корови, собаки».

Хід роботи

1. Розгляньте плоди і насіння ясена, липи, кульбаби, лопуха, горобини. Відмітьте ознаки пристосованості до їх розповсюдження. Заповніть таблицю.

Назва рослини	Ознаки пристосувань	Спосіб розповсюдження
Ясен
Липа
Кульбаба
Лопух
Горобина

  2. На колекції комах установіть різні типи їх забарвлення, маскування та мімікрію. Заповніть таблицю.

Назва комахи	Тип забарвлення	Характеристика
Сонечко
Бражник
Богомол

3. З’ясуйте ознаки пристосованості до пересування у воді плавунця, ставковика, риби. Результати дослідження занесіть у таблицю.

Водяна тварина	Пристосування	Спосіб пересування
Плавунець
Ставковик
Риба: карась

4. Поясніть виникнення таких пристосувальних ознак:

а) долотоподібного дзьоба у дятла;                        б) довгих ніг у чаплі;

в) величезної кількості насіння в бур’янів;

5. Узагальніть і підсумуйте результати досліджень.

6. Висновок (загальний, за метою роботи).

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати §17 с.63-66, відповісти на питання 8*, 1* с.66;

ü  виконати практичну роботу.

Урок 52                                                                                    Дата: 17.03.2020

Контрольна робота з теми «Адаптації»

Буде виконуватися після карантину, а як тренувальні вправи надається тестова робота

Тестова робота

Оберіть правильну відповідь.

1.      Здатність клітин або мікроорганізмів орієнтуватися та рухатися у напрям ку до або від джерела світла:

       А хемотаксис;           Б фототаксис;            В геотаксис;           Г гідротаксис.

2.      Вид регуляції, що здійснюється на клітинному рівні:

      А регуляція серцевого ритму;                                 Б хімічна модифікація ферментів;

      В терморегуляція;                                                     Г регуляція кількості води в тілі (осморегуляція).

3.      Яка стратегія належить до активного шляху адаптацій:

      А міграції;            Б анабіоз;               В подолання;                    Г зимова сплячка?

4.      Взаємовідносини організмів людська аскарида — людина належать до:

        А хижацтво;              Б мутуалізм;                      В коменсалізм;                   Г паразитизм.

5.      Встановіть відповідність між організмами та їхніми середовищами життя:

1 водне 2 наземно-повітряне 3 ґрунт 4 живі організми

А кріт Б лелека В печінковий сисун Г сазан

6. Визначте ознаки адаптованості організму, що зображений на малюнку, до способу життя та середовища існування: восьминіга.

Домашнє завданя:

ü  виконати тестову роботу (робочий зошит);

ü  повторити §1-17 с.5-66.

Урок 53                                                                          Дата: 18.03.2020

ТЕМА 6. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Тема: Науки, що вивчають здоров'я людини.

Науки, що вивчають здоров'я людини

Найважливішою наукою, що вивчає хвороби і призначена зберігати здоро­в’я людини, є медицина. Вона вивчає діагностику, лікування та профілактику хвороб, засоби збереження здоров’я та працездатності людей, а також подо­вження тривалості життя.

Напрямами та галузями медицини є:

1.      Профілактична медицина: гігієна, санітарія, епідеміологія.

2.      Клінічна медицина: терапія, хірургія, психіатрія, педіатрія, кардіологія, не­врологія, ендокринологія, стоматологія та ін.

3.      Фармакологія: клінічна фармакологія, токсикологія, фармакогнозія та ін.

4.      Медико-біологічні галузі: анатомія людини, фізіологія людини, біохімія, ме­дична генетика, імунологія, мікробіологія та ін.

Знання основ наук про людину оформилися в окремий навчальний курс, який має назву біологія людини.

 

Урок 54                                                                              Дата: 20.03.2020

Тема: Принцип здорового способу життя

Принципи здорового способу життя. Складові здорового способу життя

Здоровий стан організму можливий лише за здорового способу життя. Є кілька засад, принципів та складових здорового способу життя, а саме:

1) Раціональне харчування. Його головними засадами є:

Ø  контроль ваги тіла;

Ø  контроль кількості та калорійності їжі;

Ø  щоденне споживання корисних продуктів із різних груп;  

Ø  суттєве зменшення споживання солі, цукру та жирів;

Ø  дотримання оптимального режиму харчування за формулою: 3 основні    прийоми їжі та 1-2 перекуси протягом дня;

Ø  пиття достатньої кількості рідини.

Ø  слід повністю відмовитись від фаст-фуду та іншої шкідливої їжі.

2) Рухова активність є обов’язковою за здорового способу життя. Якщо ви бу­дете виявляти рухову активність щодня, то регулярні вправи:

Ø  захистять від небезпечних хвороб;

Ø  подовжать тривалість життя;

Ø  покращать стан кісток і суглобів, зменшать ризик травм у майбутньому;

Ø  забезпечать хороший апетит.

3) Відмова від шкідливих звичок. Найпоширенішими з них є паління, вжи­вання алкоголю та наркотиків. Стимулом покинути ці небезпечні звички є:

Ø  подовження терміну життя;

Ø  уникнення небезпечних хвороб;

Ø  збереження коштів;

Ø  збереження здоров’я рідних;

Ø  покращення зовнішнього вигляду та якості життя.

4) Особиста та побутова гігієна. Основні правила особистої та побутової гігіє­ни є такими:

Гігієна тіла

Ø  мийтеся щоденно теплою водою;

Ø  мийтеся з мочалкою не рідше одного разу на тиждень;

Ø  слідкуйте за чистотою рук та нігтів;

Ø  обрізайте нігті по мірі відростання;

Ø  ноги потрібно мити кожен день прохолодною водою з милом.

Гігієна ротової порожнини

Ø  чистити зуби потрібно двічі на день: вранці та ввечері;

Ø  зубну щітку слід міняти 1 раз на 3 місяці або раніше;

Ø  слід користуватися зубною ниткою для чищення проміжків між зубами;

Ø  не можна користуватися зубною щіткою іншої людини;

Ø  після їжі обов’язково прополощіть рота;

Ø  за перших же ознак захворювання зубів та ясен (біль, запалення, сліди крові) негайно відвідайте стоматолога;

Ø  для профілактичного огляду відвідуйте стоматолога не менш 2 разів на рік.

5)Відпочинок. Щонайменше 7 годин сну допоможуть уникнути в майбутньо­му діабету, серцево-судинних захворювань, інсульту, високого кров’яного тиску, збільшення ваги та ожиріння, розладів імунної системи, погіршен­ня психічного здоров’я та депресії.

Лягати спати краще до опівночі.

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати §18 с.69-70, відповісти на питання 3,1* с.70.

ü   

Урок 55                                                                          Дата: 24.03.2020

Тема: Безпека і статева культура 

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає небезпечний секс одним з 10 глобальних факторів, що найбільше впливають на здоров’я.

Окрім безпосередньої загрози життю внаслідок захворювання на СНІД, наслідками ризикованої статевої поведінки можуть стати розлади здоров’я, безпліддя, негаразди у статевих стосунках та ін. Ще одним наслідком є підліткова вагітність.

Важливо, щоб на початку статевого дозрівання дитина знала:

Ø  як влаштована і як функціонує репродуктивна система людини;

Ø  чим небезпечна вагітність у ранньому віці й інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), у тому числі і ВІЛ;

Ø  про сучасні засоби контрацепції і про те, що презерватив, за умови правильного використання, значно знижує ризик настання вагітності і зараження ІПСШ, але не дає 100 % гарантії;

Ø  про те, що єдиний 100 % спосіб не завагітніти і не заразитися ІПСШ —утриматися від сексуальних стосунків;

Ø  про право підлітка самого вирішувати — вступати чи ні в сексуальні стосунки і обирати партнера, про право на захист від сексуальних домагань;

Ø  про відповідальність неповнолітніх за сексуальні насильницькі дії та їх неприпустимість;

Ø  про те, що батьки готові допомогти і підтримати дитину в будь-якій ситуації, а також про спеціальні медичні установи для підлітків, куди вони можуть звернутись самостійно.

Ранній початок сексуального життя, часта зміна партнерів, нехтування ви­користанням презервативу призводить до зараження ІПСШ, яких на сьогодні відомо понад ЗО. Це, передусім, вірус імунодефіциту людини і гепатит С. За         зовнішнім виглядом на ранніх стадіях неможливо визначити, є у людини ВІЛ чи ні. Симптоми можуть не проявлятися кілька років. Але вірус може передаватися від партнера до партнера з моменту інфікування. Сам стан, що назива­ється синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), розвивається через 5-10 років і виявляється у руйнуванні імунної системи, що тягне за собою ураження захворюваннями всього організму.

Дізнатися свій статус можливо тільки пройшовши тестування на ВІЛ за аналізом крові або слини в клінічній лабораторії.

Правилами, що підвищують безпеку статевих стосунків, є такі:

·         дотримування вірності одному неінфікованому партнеру;

·         правильно використовувати засоби захисту (зокрема — презервативи);

·         уникати випадкових контактів або контактів з ненадійними партнерами;

·         регулярно проходити обстеження на ІПСШ.              Основними методами контрацепції є:

·         фізіологічні — засновані на менструальному циклі;              • перерваний статевий акт;

·         бар’єрні (механічні) — попереджують потрапляння сперматозоїдів до яйце-       клітини;

·         гормональна контрацепція — із застосуванням протизаплідних пігулок;

·         екстрена (невідкладна) контрацепція — препарати, що містять високі дози гормонів, що перешкоджають імплантації яйцеклітини в порожнину матки.

Для підлітків основними методами є бар’єрні, оскільки вони не впливають на гормональний фон і єдині з перелічених також захищають від інфекцій.

Навіть за умови взаємного кохання вагітність і народження дитини у під­літковому віці небажані, оскільки підлітки є не тільки фізіологічно, а й соці­ально незрілими і самі потребують опіки батьків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вагітність, її переривання і пологи у підлітковому віці є одним з основних причин материнської і дитячої смертності у світі.

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати §19 с.70-72, відповісти на питання 1-4,1* с.72;

ü  підготувати повідомлення про вплив на здоров'я людини алкоголю або паління, або наркотиків.

Урок 56                                                                          Дата: 24.03.2020

Тема: Негативний вплив на здоров'я людини алкоголю, паління та наркотиків

1.      Негативний вплив на здоров'я людини алкоголю

1)      Травна система. Запалення печінки, цироз печінки, алкогольний гастрит, кровотечі, виразкові хвороби, алкогольне запалення підшлункової залози, рак стравоходу, шлунка та прямої кишки.

2)      Серцево-судинна система. Зміни у міокарді. Підвищений ризик розвитку аритмії та ішемічної хвороби серця. Різни види анемії.

3)      Імунна система. Зниження імунітету до вірусних і бактеріальних інфекцій.

4)      Видільна система. Алкогольна нефропатія.

5)      Статева система. Порушення менструального циклу у жінок. Зниження статевої функції. Вроджений алкоголізм у немовлят.

6)      Ендокринна система. Підвищує рівень гормону кортизолу, знижує рівень гормону тестостерону у чоловіків.

7)      Нервова система та органи чуття. Алкогольна енцефалопатія та поліней- ропатія, мозочкова атрофія, мозкові кровотечі, алкогольний делірій («біла гарячка»).

2.      Негативний вплив на здоров'я людини паління

1)      Опорно-рухова система. У жінок, що палять, у старшому віці значно часті­ше розвиваються остеопороз порівняно з тими, хто не палить.

2)      Травна система. Рак ротової порожнини, гортані, стравоходу, виразка шлунка, рак шлунку, рак підшлункової залози. Сприяє виникненню га­стриту та диспепсії. Погіршує колір зубів.

3)      Дихальна система. Мікроскопічні краплини дьогтю осідають у легенях. Тютюновий дим пошкоджує дихальний епітелій, що призводить до ранкового кашлю курця, бронхітів, хронічного обструктивного захворювання легенів, емфіземи легенів та раку легенів.

4)      Серцево-судинна система. Причиною смертності у 50 % постійних курців є серцево-судинні захворювання — інфаркт та інсульт. Паління спричиняє звуження артерій, що тягне за собою обструкцію артерій рук та ніг і порушення живлення цих частин тіла.

5)      Нервова система. Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

6)      Видільна система. Паління спричиняє рак нирок та рак сечового міхура.

7)      Статева система. Паління пригнічує статеві центри, що призводить до розладів у статевому житті, які підсилюються через судиннозвужуючий ефект нікотину. Спричиняє раку простати. Є фактором риску під час вагітності.

3. Негативний вплив на здоров'я людини наркотиків

1) Похідні коноплі (марихуана, анаша). Призводять до тяжкого ураження дихальних шляхів, гортані, легенів та печінки, виникнення патологій серця, порушення роботи мозку.

2) Опіатні наркотики (героїн, опій, макова соломка, морфін, кодеїн, метадон) — уражають головний мозок, серце, погіршують дихання, руйнують кістки та зуби. Нестерильні ін’єкції призводять до зараження крові та появи гнійно-інфекційних ускладнень. Крім того, є вірогідність зараження ВІЛ, гепатитом, сифілісом.

3) Барбітурати (реладорм) — уражають серцево-судинну систему, піддають дистрофії печінку, руйнують мозок. Спричиняють психози.

4) Психостимулятори (ефедрин, кокаїн, амфетамін, екстазі) — спричиняють тяжкі аритмії (навіть до зупинки серця), загальне виснаження організму, дистрофію серцевого м’яза. У наркоманів виникають галюцинації та затяжні депресії, наслідком яких є самогубства.

5) Галюциногени (похідні грибів роду псилоцибе, ЛСД та ін.) — деструктивно впливають на мозок і психіку людини. Спричиняють страхи, психози, галюцинації, перетворюючи здорову людину на психічно хвору.

6) Леткі речовини (клей «Момент», розчинники, фарби, ацетон, бензин) —є надзвичайно шкідливими, спричиняють симптоми хронічної інтоксикації, психічну та фізичну залежність.

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати § 20 с.72-76, відповісти на питання 1-6,1* с.76;

ü  підготувати повідомлення про «Стрес, механізм дії, види стресів».

Урок 57                                                                        Дата: 25.03.2020

Тема: Вплив стресових факторів на організм людини

Загальнопоширеною є думка про стрес як про суцільно негативне явище. Але з точки зору біології, стрес — це природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму. Має значення сила стресу та його тривалість. У су-
часної людини стрес можуть викликати не лише природні, але й соціальні чинники.

Зазвичай стрес виявляє себе неприємними психоемоційними відчуттями, але також має сильний вплив на роботу внутрішніх систем організму. Основними процесами при цьому є такі:

Ø  підвищення рівня глюкози в крові (глюкоза потрібна як джерело енергії, яка, у свою чергу потрібна для активізації захисних сил організму); за тривалих стресів може розвинутися цукровий діабет;

Ø  різке стимулювання тимусу (загрудинної залози) — частини імунної системи людини — заважає дозріванню Т-лімфоцитів, що знижує рівень природного захисту організму;

Ø  мимовільно напружуються м’язи; за тривалих скорочень, що не чергуються із розслабленням, можливе руйнування м’язової тканини і тканин внутрішніх органів;

Ø  збільшується діаметр капілярів, відбувається їх розширення, за сильного стресу вони можуть лопатися, спричиняючи появу гематом та порушення кровообігу у тканинах та органах;

Ø  порушуються обмінні процеси в клітинах; токсичні продукти обміну не виводяться, а накопичуються, отруюючи організм.

За системами органів:

1)      Нервова система. Змінює звичайний настрій на гнів та дратівливість — навіть до депресії. Спричиняє дефіцит енергії, проблеми з концентрацію, порушення сну, головний біль та психічні розлади (від тривожних розладів до панічних атак).

2)      Серцево-судинна система. Підвищує кров’яний тиск, посилює частоту серцебиття, рівень холестерину та значно збільшує ризик серцевих нападів.

3)      Імунна система. Зменшує здатність знешкоджувати інфекції та захищати організм від хвороб.

4)      Травна система. Спричиняє болі у шлунку, рефлюкс (закид вмісту шлунка у стравохід), нудоту та блювання.

5)      Сечостатева система. Знижується статевий потяг, починаються розлади репродуктивної системи у чоловіків та жінок.

6)      Опорно-рухова система. Спричиняє біль та неприємні відчуття у суглобах. Зменшує щільність кісткової тканини.

Вплив стресу на організм може виявитися не одразу, а мати відтерміновий у часі розвиток небезпечної хвороби.

Гормони, що утворюються організмом під час стресу, є необхідними для нормального функціонування організму, але цих гормонів не має бути надто багато. Поодинокі сплески гормонів не є небезпечними. Але за хронічного стресу ситуація змінюється. Високий рівень цих гормонів сприяє розвитку різних хвороб, у тому числі — онкологічних. Найпоширенішими негативними наслідками стресу є:

·         напади агресії, гніву, дратівливості;

·         перепади настрою;

·         занепад сил, втрата інтересу до життя;

·         зниження уваги, розуміння, здатності навчатися, запам’ятовувати, висловлювати думки;

·         порушення сну;

·         втрата впевненості у собі, неврози;

·         постійний головний біль;

·         порушення серцевого ритму;

·         загострення хронічних хвороб;

·         гормональні розлади;

·         зниження працездатності;

·         зростання ризику появи онкології;

·         постійно пригнічений емоційний стан.

А чи є позитивний вплив стресу на організм людини? Здавалося б, ні. Але деякі позитивні наслідки стресу насправді є. Ось вони:

§  збільшується секреція адреналіну і відбувається емоційний струс, що може змусити людину на короткочасні активні, продуктивні дії, які направлені на усунення причини стресу;

§  прагнення позбутися неприємного емоційного стану може сприяти налагодженню більш близьких стосунків з оточуючими, до яких людина звертається по допомогу;

§  якщо людина успішно долає стрес, це підвищує її самооцінку і допомагає набути впевненості в собі.

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати § 23 с.83-87, відповісти на питання 6,1* с.87;

ü  підготувати повідомлення «Вплив повітря на здоров'я людини», «Вплив води на здоров'я людини», «Вплив грунту на здоров'я людини».

Урок 58                                                                          Дата: 27.03.2020

Тема: Вплив навколишнього середовища на здоров'я людини

1. Вплив повітря на здоров'я людини

Повітря є одним з найважливіших компонентів навколишнього середовища. У людей, що мешкають поблизу потужних промислових підприємств чи теплових електростанцій, виявляють зміни в легенях через вдихання пилу, диму та кіптяви. Свій внесок робить також автомобільний транспорт.

Шкідливі речовини з повітря впливають також на організм при контакті зі шкірою та слизовими оболонками. Забруднювачі пошкоджують органи зору та нюху, впливають на слизову оболонку гортані, можуть спричинити спазми голосових зв’язок. Рідкі та тверді частки розміром 0,6-1,0 мкм потрапляють в альвеоли і абсорбуються у кров, деякі — накопичуються у лімфатичних вузлах.

Забруднене повітря подразнює більш за все дихальні шляхи і спричиняє бронхіт, емфізему, астму. До таких забруднювачів належать оксиди SO₂ та SO₃, оксиди NO та NO₂, кислоти НС1, HNO_a, H₂SO₄, H₂S, сполуки Pb, Cr, Ni, P. Вони, а також азбест та отрутохімікати спричиняють захворювання на рак.

Наслідками цього виду забруднення також є: головний біль, нудота, від­чуття слабкості, зниження або втрата працездатності.

Щоденно з 15 кг повітря, що вдихається, в організм людини потрапляє більше шкідливих речовин, ніж з водою, їжею, брудними руками та крізь шкі­ру. При цьому такий — інгаляційний — шлях потрапляння речовин є най­більш небезпечним. Основні причини смерті через цей тип забруднення: рак легенів та інших органів, вроджені вади, порушення у роботі імунної системи.

2. Вплив води на здоров'я людини

Найбільший вплив має саме питна вода. Хвороби, збудники яких містять­ся у воді, спричиняють погіршення здоров’я і смерть великої кількості людей.

Найбільш забрудненими є відкриті джерела: річки, озера, ставки. Вони часто є причинами епідемій холери, черевного тифу, дизентерії та ін.

Річки та інші водойми забруднюються стічними водами великих та дріб­них промислових підприємств та об’єктів ЖКХ, що містять похідні нафти, фе­ноли, сполуки Нітрогену, Купруму. В окремих випадках у воді можна відшу­кати більше 100 різних шкідливих речовин.

Вживання трубопровідної води як питної призводить до серцево-судинних та ниркових патологій, захворювань печінки, жовчних шляхів та травного тракту.

3.      Вплив ґрунту на здоров'я людини

Ґрунт забруднюють сільськогосподарські та промислові підприємства, які є джерелами неорганічних та неорганічних речовин-забруднювачів. З ґрунту

ці речовини можуть проникнути у ґрунтові води, що поглинають із ґрунту рос­лини, а потім через молоко та м’ясо потрапляють в організм людини.

Щорічно містом на прилеглих територіях накопичується близько 3,5 млн тонн твердих та концентрованих відходів: зола та шлаки, тверді залишки з ка­налізації, деревні відходи, тверді побутові відходи, будівельне сміття, автопо­кришки, папір, тканини — які утворюють міські звалища. Десятки років вони накопичують сміття, час від часу горять, отруюючи повітря.

Наведіть власні приклади впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людини. Як можна зменшити або нейтралізувати цей вплив?

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати § 23 с.83-85, відповісти на питання 1-5, с.87;

ü  підготувати повідомлення  про застосування імунотерапії та імунокореції для збереження здоров’я людини.

Урок 59                                                                          Дата: 31.03.2020

Тема: Імунна система людини, особливості її функціонування.

1. Імунна система людини, особливості її функціонування

Імунітет — це механізм природного захисту організму від чужорідних та небезпечних для нього агентів. Імунний захист спрямований проти вірусів, мікроорганізмів, паразитів, генетично чужорідних клітин і речовин. Імунітет також здатний знищувати пухлинні клітини власного організму.

Захист здійснюється за специфічними та неспецифічними механізмами. Неспецифічний імунітет має більш широкий спектр дії і допомагає знешкоджувати навіть ті чужорідні тіла, з якими організм раніше не стикався. Такий імунітет переважно є спадковим. Специфічний імунітет формується на базі до-
свіду попереднього контакту з антигеном. Під час проникнення антигена в організмі виробляються антитіла.

Під час контакту антигена з антитілом утворюється стійкий комплекс антиген-антитіло. Антиген інактивується. Імунні реакції можуть з’являтися також під час переливання несумісної крові, пересадки органів, тканин тощо.

Існує дві системи імунітету — клітинний та гуморальний. Це пов’язано з розвитком двох типів лімфоцитів: Т- та В-клітин. Т-клітини утворює тимус, В-клітини утворюються у кістковому мозку. Обидва типи клітин здатні синтезувати специфічні антитіла проти численних антигенів.

Т-клітини здатні атакувати:

Ø  клітини, що інфіковані мікроорганізмами та вірусами;

Ø  трансплантовані тканини та органи;

Ø  злоякісні клітини.

У відповіді бере участь уся клітина. Вільні антитіла при цьому не виділя­ються.

Т-лімфоцити поділяються на Т-кілери, які вбивають мікроорганізми, та Т-хелпери, що допомагають розпізнавати та вбивати мікроби.

В-клітини виділяють антитіла у плазму крові, тканинну рідину та лімфу. Такий тип відповіді має назву «гуморальний». Кожна з В-клітин розпізнає певний (і один-єдиний) антиген і синтезує антитіла, що його зв’язують. За ак­тивації така В-клітина розмножується, утворюючи свої численні копії. Розріз­няють два типи В-клітин: клітини-ефектори та клітини пам’яті. Клітини-ефек- тори виділяють у кров, тканинну рідину та лімфу велику кількість антитіл, а живуть лише кілька діб. Натомість клітини пам’яті циркулюють в організмі набагато довше — роками. Вони важливі у випадку повторного проникнення у організм антигена, що уже траплявся.

Також до клітин імунної системи належать:

§  нейтрофіли — поглинають чужорідний об’єкт, руйнують його і при цьому руйнуються самі;

§  макрофаги — поглинають мікробів, руйнують їх усередині себе або переда­ють їх на розпізнавання Т-хелперам; самі макрофаги при цьому не руйну­ються;

§  еозинофіли — утворюють речовини, що руйнують паразитів в організмі лю­дини.

Першими чужорідні об’єкти зустрічають фагоцити (лейкоцити). Вони роз­різняють об’єкти за принципом «свій/чужий» і чужі поглинають. Кожен фаго­цит може поглинути кілька таких часток.

Наступними з чужорідними об’єктами зустрічаються макрофаги («великі пожирачі»). Перед тим, як знищити частку, вони досліджують її і сповіщають про неї Т-хелперам («помічникам»).

Т-хелпери можуть розрізняти, чи стикалися вони з цією інфекцією раніше. Т-хелпери подають сигнал В-лімфоцитам виробляти засоби захисту від кон­кретного вірусу або мікроорганізму — імуноглобуліни (антитіла).

Крім Т-хелперів імунну відповідь здійснюють і Т-кілери («вбивці»). їхня мета — розпізнати «зрадників»: інфікованих вірусами клітин, що виробляють нові віруси.

За подолання інфекції імунна відповідь зупиняється. Це здійснюють кліти­ни Т-супресори (супресія — «пригнічення»).

Домашнє завданя:

ü  опрацювати матеріал та зробити короткий конспект (робочий зошит);

ü  опрацювати § 21, 22 с.77-83, відповісти на питання 1-6, 1* с.83;

ü  підготувати повідомлення  про застосування імунотерапії та імунокореції для збереження здоров’я людини.

Урок 60                                                                          Дата: 31.03.2020

Контрольна роботу з теми «Біологічні основи здорового способу життя» (частина 1)

Це останній урок ІІ семестру.

Тестова робота.

1-6 тестові питання оцінюються по 0,5 бали; 7-9 теоретичне завдання оцінюється по 1 балу; 10-13 – завдання на відповідність термінів та понять або прикладів – оцінюється по 1 балу; 14-15 – теоретичне завдання – оцінюється по 1 балу.

1. Стан фізичного, психічного, соціального благополуччя, що зумовлює здатність організму людини адаптуватись до мінливих умов середовища:

А) репродуктивне здоров’я;           Б) здоров’я людини;             В) здоровий спосіб життя.

2. Складником фізичного здоров’я людини є:

А) духовне благополуччя;          Б) стан імунної системи;         В) моральність.

3. Ендогенний етанол утворюється в клітинах під час обміну вуглеводнів або в травному каналі завдяки процесам:

А) бродіння;           Б) гліколізу;            В) розчинності.

4. Де відбувається біологічна трансформація більшої частини нікотину в організмі людини:

А) легені;          Б) печінка;          В) нирки.

5. Назвіть помилкове відчуття веселощів, настрою, приємного заспокоєння, що виникає під дією малих доз наркотиків:

А) ейфорія;           Б) галюцинація;           В) наркотичний сон.

6. Головною ознакою, що визначає вплив чинника як стресора, є порушення:

А) обміну речовин;         Б) гомеостазу;          В) терморегуляції.

7. Перелічить структурні компоненти статевої культури суспільства.

8. Неінфекційні захворювання – це…

9. Імунна система людини – це …

10. Установіть відповідність між системами органів людини та захворюваннями, що виникають внаслідок тютюнокуріння:

1. Дихальна	А. Хронічна пневмонія, бронхіти
2. Кровоносна	Б. Інсульт, психічні розлади
3. Травна	В. Виразкова хвороба
4. Нервова	Г. Стенокардія, інфаркт міокарда
	Д. Простатит

 11. Установіть відповідність між групами чинників навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини та їх прикладами:

1. Космічні	А. Сонячна радіація
2. Антропічні	Б. Родючість ґрунтів
3. Біотичні	В. Промисловість, транспорт
4. Гідрологічні	Г. Симбіотичні
	Д. Хімічні властивості води

12. Установіть відповідність між збудниками інвазій та їх прикладами:

1. Комахи	А. Ціп’як, аскариди, п’явки
2. Паразитичні черви	Б. Залозник вугровий
3. Твариноподібні організми	В. Воші, підшкірний овод
4. Риби	Г. Дизентерійна амеба, лямблії
	Д. Сомик кандіру

13. Установіть відповідність між збудником ЗПСШ та прикладами захворювань:

1. Інвазійні	А. Сифіліс, гонорея
2. Протозойні	Б. Кандидоз - молочниця
3. Вірусні	В. Трихомоніаз
4. Бактеріальні	Г. Лобковий педикульоз
	Д. СНІД, генітальний герпес

14. Перелічить ознаки інфекційних захворювань.

15. Профілактика захворювань людини.